Педагогічні ідеї та літературнна спадщина В. О. Сухомлинського в роботі з дошкільниками
Підготувала вихователь-методист Павленко К. І.
Майстер-клас.
Наступність в роботі дошкільного закладу та школи у впровадженні педагогічної спадщини
В. О. Сухомлинського для мовленнєвого розвитку дошкільників.
- «Через слово до серця дитини» . Наступність в роботі дошкільного закладу та школи у впровадженні педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського для мовленнєвого розвитку дошкільників.
- Вправа - роздум « Яка сила і можливість слова?»
- Складання казок з метою розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників. Заняття в старшій групі. Вихователь Яременко Г В.
- «Словесна скринька». Підбиття підсумків роботи.
- «Через слово до серця дитини» . Мовленнєвий розвиток та культура людських відносин в творах В. Сухомлинського
Який педагог не хоче, щоб мовлення його вихованців було не тільки правильним, точним, а й живим, виразним, щоб діти відчули красу рідної мови і вміли користуватися її багатствами. Найпершим помічником у навчанні дітей рідної мови є твори В. Сухомлинського, які спонукають малюків не лише чути слово, володіти ним, а й вчать думати, аналізувати вчинки персонажів, героїв літературних творів, викликають бажання їх наслідувати, вчать любити рідну землю, розуміти процеси, які відбуваються в природі.
«У руках вихователя слово – такий самий могутній засіб, як музичний інструмент у руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і мармур у руках скульптора » писав В.О.Сухомлинський.
Саме такого вихователя прагнув бачити великий педагог . Тому робота над словом – це не лише основне завдання вихователя на заняттях з розвитку мовлення дітей, а й неперервний процес самовдосконалення й саморозвитку педагога.
Над словом варто працювати постійно, привчаючи до цього й своїх вихованців, привертаючи їхню увагу до художніх висловів, цікавих образів, влучних фразеологізмів чи порівнянь не лише на заняттях , а й в повсякденному житті. Усе це сприяє тому, що збагачується лексика дошкільнят, вони навчаються вільно висловлювати свої думки, складати зв’язні, цікаві розповіді, зрештою навчаються думати.
Читаючи твори В.Сухомлинського , наочно переконуємося, які гарні слова рідної мови можна вживати для опису предметів, рідної природи, своїх вражень, як добирати епітети не тільки в прямому, а й переносному значенні(небо – сумне, тривожне, радісне).
Який неперевершений майстер В. Сухомлинський у доборі порівняльних словесних засобів(було тяжко, як бджолі без квітки….). твори ці близькі для дошкільнят, ненав’язливо навчають, виховують. « Школа під голубим небом» - справжня академія для кожного педагога.
- ВПРАВА- РОЗДУМ « ЯКА СИЛА І МОЖЛИВІСТЬ СЛОВА?» Учасники передають квітку та висловлюють свої думки .
В.О. Сухомлинський вважав, що кожен віковий етап є підготовчою базою для наступного („ зона найближчого розвитку”), який у свою чергу, є розгортанням, поглибленням потенційних можливостей попереднього.
Великий педагог розглядав вікову динаміку становлення особистості як процес безперервний, органічно взаємопов΄язаний. Так він говорив про питання наступності між дошкільними закладами і початковою школою. Тому підтвердженням є Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. Основний її напрямок – модернізація освіти. Одним із напрямків модернізації, в свою чергу, є неперервність освіти, яка забезпечується наступністю освітньо – виховної діяльності на різних рівнях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку до переходу на наступні рівні.
Першочергового значення набуває впровадження у практику роботи дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів досягнень психолого-педагогічної науки і педагогічного досвіду. В становленні освіти важко переоцінити значення педагогічної спадщини видатного педагога Василя Сухомлинського. Його науково-педагогічна спадщина, розкриваючи найважливіші проблеми навчання і виховання, є нині надійним підґрунтям модернізації національної освіти України.
Саме наступність дає можливість малюкові плавно перейти в нове соціальне середовище, що так важливо для його внутрішнього самопочуття та здоров'я. При цьому не слід забувати, що дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період у житті кожної особистості. І сьогодні згідно Закону України „ Про дошкільну освіту”, Базового компоненту дошкільної освіти України, чинних програм розвитку, які реалізують зміст Базового компоненту вже не ставиться питання навчання дітей читанню і письму та підготовки їх до школи. Педагоги та батьки повинні забезпечити дошкільнику щасливе і комфортне сьогодення, гармонійний всебічний розвиток кожного з них та життєву компетентність, тобто навчити дитину не окремих предметів, а науки життя. Адже їй прийдеться не просто жити, а виживати в сьогоднішніх складних умовах. Отже, потрібно плекати дитину, яка знає, хоче, вміє і діє, а не спостерігає збоку. І от в усьому цьому процесі є дуже складний момент – реалізація сказаного в життя, в навчально-виховний процес.
Вивчення i впровадження педагогічних ідей Великого педагога проводиться послідовно i в системі.
Великий педагог підкреслював важливу роль перших кроків праці вчителя в набутті професійної майстерності. Вчитель, за його словами, повинен постiйно поповнювати свою бiблiотеку, розширювати свої наукові, педагогiчнi та психологiчні знання.
Поради і досвід В.О. Сухомлинського щодо виховання дітей дошкільного віку живуть і творчо розвиваються в умовах діяльності сучасної школи та дошкільних закладів. В методичному кабінеті дошкільного закладу є збірка казок та оповідань В. Сухомлинського, розроблені методичні рекомендації їх використання. Вихователі разом з батьками дітей виготовили та ілюстрували книжки з творами письменника.
Особливу увагу педагоги повинні приділити соціалізації дитини, засвоєнню нею відповідної системи цінностей, норм національної та загальнолюдської культури, адже в дошкільному віці закладаються основи соціальної компетентності дитини.
В спадщині В.О. Сухомлинського, в сучасних державних документах першим пріоритетним напрямком наступності сьогодні як у дошкільному закладі, так і в школі є те, що освітньо - виховний процес спрямований на становлення особистості дитини, розвиток компетентності (комунікативної, інтелектуальної, фізичної), креативності, ініціативності, самостійності, відповідальності, довільності, волі і безпеки поводження, самосвідомості і самооцінки.
Про це говорять і твори великого вченого. Він стверджував, що освітня система повинна працювати для самореалізації особистості, яка є самоцінністю у будь-якому віці, тому її індивідуальність треба плекати, а прагнення до саморозвитку підтримувати всілякими засобами, що й роблять вихователі нашого колективу.
«Дитинство - найважливіший період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що ввійшло до її розуму, її серця з навколишнього світу, від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк» . Ці слова Василя Сухомлинського є педагогічним кредо педагогів нашого закладу. Щодня ми створюємо атмосферу творчості, відповідальності, толерантності, поваги до особистості дитини-дошкільника.
Для кожного, хто відкриває для себе світ творчості В.О. Сухомлинського, стає беззаперечною істина: «Сьогодні його ідеї актуальні, як і багато років назад. Нам треба тільки подивитися на них по-новому, переосмислити, адаптувати до сучасних умов» .
Щоб забезпечити виконання першого пріоритету в наступності між дошкільним навчальним закладом і школою, вихователі впроваджують вихідну методологічну тезу вченого: становлення гармонійної особистості можливе тоді, коли розвиток і виховання об'єднує спільна мета – всебічне вдосконалення особистості, щоб дитина під впливом виховання та навчання прагнула і могла
реалізувати своє бажання стати кращою.
Форми і методи роботи з вихованцями доцільно підбирати в залежності від обраної мети і віку дитини дошкільника. Навчальні та виховні завдання педагог реалізовує на заняттях з мовленнєвого розвитку, конструюванні, під час зображувальної, музичної, театралізованої, рухової діяльності. Вихователі повинні вводити в педагогічний процес різні види дитячої діяльності творчого характеру: самодіяльні ігри, драматизації, моделювання, експериментування, словесну творчість, музичні, танцювальні імпровізації, що свідчить про те, що педагоги втілюють в дошкілля другий пріоритетний напрямок наступності, а саме збагачують освітній зміст, як того вимагає Базовий компонент дошкільної освіти.
Перевірені на практиці та вдало застосовуються прийоми В.О. Сухомлинського розвивають дитячу допитливість, розум, викликають радість пізнання: „ читати книгу природи”, „ запитання-вузлики знань”, „ думати про свої думки, думати про незрозуміле”, „ розум дитини – у кінчиках її пальців”, „ казковий період розумового виховання”, „ мандрівки до джерел мислення і мови”, «скринька незрозумілих слів», збереження емоційного і фізичного благополуччя дітей - все це при подальшому розвитку слугує дитині не лише в початковій школі, а впродовж усього життя.
Вихователі разом з дітьми читають книгу природи, думають про незрозуміле, проводять мандрівку до одного з джерел мислення і мови.
До другого пріоритетного напрямку наступності дошкільної та початкової шкільної освіти належить і такий вид роботи як збагачення художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, збагачення загальнокультурного розвитку дитини, розширення її інформаційного простору, виховання культури сприйняття, почуттів, відносин, формування цінностей і переваг, а не лише конкретні знання, які вона повинна відтворювати за вимогою педагога.
В.О. Сухомлинський у своїй творчості цьому аспекту виховання надавав дуже великого значення адже „ Розвинені почуття, висока емоційна культура – це, образно кажучи, абсолютний музичний слух моральної вихованості”, – читаємо у його спадщині. Вчений пропагував, передусім, ту думку, що сам педагог повинен бути носієм культури, а не передавачем знань.
Використання вихователями аксіоми Сухомлинського щодо культу рідного слова в навчальному закладі. Діти чують мелодійну, чисту, багату українську мову, вихователі використовують ще й нестандартні форми роботи з вихованцями, щоб підсилити, активізувати українську мову дітей, збагатити їх компетентність в даному питанні.
До „ абсолютного слуху моральної вихованості” Сухомлинський відносив і формування ціннісних орієнтацій, набуття дитиною соціального досвіду. Сьогодні цей складний вид роботи з дітьми став пріоритетним і абсолютно необхідним для того, щоб дошкільник безболісно зробив крок у незнайоме багатогранне шкільне життя.
„ Казки школи під голубим небом” В. Сухомлинського розкривають перед педагогами цей складний процес індивідуального думання. Самі назви чудових казок „ Як же все це було без мене?”, „Я хочу сказати своє слово”, „ Краса, Натхнення, Радість і Таємниця”. „ Найкрасивіше і найпотворніше відбивають пульсуючий розум, уміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причини й наслідки, виділяти головне. З цією метою вихователі проводять найрізноманітніші досліди з рослинами, водою, снігом, сіллю і цукром, світлом і його відсутністю.
Для безболісного переходу до шкільного навчання слугують також і інші види робіт: розгортання навчально-мовленнєвої діяльності у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи. Особливу увагу слід приділяти організації комунікативної діяльності (спілкування з однолітками і дорослими один на один, у підгрупах, колективі).
У старших групах вихователі навчають дошкільників елементам підготовки руки до письма, але не форсують цей процес, оскільки він є головним завданням початкової школи. Особливої уваги педагоги приділяють розвитку дрібної моторики рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомленню зі словом і реченням, складом і звуком, навчанню звуковому аналізу, тому вихованці дошкільних навчальних закладів готові сприйняти навантаження початкової школи.
Наслідуючи ідеї Василя Сухомлинського педагогам дошкільних закладів потрібно приділяти увагу ознайомленню дітей з природою, бо природа є джерелом знань. Разом з тим потрібно пам’ятати слова В. Сухомлинського «У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».
Педагогічний вплив творчості Василя Сухомлинського настільки дієвий, що байдужим не залишає нікого, хто доторкується до його світлин – діти і педагоги стають уважнішими одне до одного, чуйними і чутливими. Вихователь, виховуючи дітей, виховується сам, а найбільше виховному впливу піддаються серця вихованців і тих, хто виховує.
Для розв'язання проблем наступності педагоги дошкільних закладів вдало використовують і „ казковий період розумового виховання”, адже „ казка – дитинство думки”.
Школу радості організувала вихователь Яременко Г. В. Спостерігаючи за явищами природного довкілля старші дошкільники відображали побачене в малюнках, складали за змістом зображеного авторські казки. Спочатку разом з батьками, а згодом і самостійно. Казки за власними малюнками було так багато, що педагог виготовила альбом “Моя, твоя, його казка”, який використовують для читання малюкам в інших група закладу. Авторську казку «Пригоди осіннього листочка» вихователь Платонова А. А. використала на занятті з малювання з дітьми середньої групи. Драматизацію казок великого педагога діти показали батькам. До вашої уваги заняття з грамоти «Голосний звук» з дітьми старшої групи №14. Вихователь Бажак О. Б. використала авторську казку «Пригоди голосного звука» та розробила дидактичні ігри, підготувала матеріал.
Хід заняття:
Організація дітей. Психогімнастика «Сніжинка».
Діти, яка зараз пора року?давайте привітаємось по зимовому. Діти передають сніжинку.
- Добрий день засніжений.
- Добрий день зимовий, вітряний , морозний…
Діти, сніжинка розповіла мені, що в лісі зустріла злого Звукоїда та його полоненого. Полонений йшов і голосно плакав, а – а, о-о, у-у, і-і, е-е, и-и.
Як ви гадаєте кого полонив злий Звукоїд? Так, це голосний чоловічок із країни Звуклядії. Звукоїд ув’язнив його в своєму замку. Як же ми зможемо без голосних розмовляти.
Діти, спробуйте розмовляти лише за допомогою приголосних. Нас ніхто не зможе зрозуміти.
А ще, діти, є мова жестів, але так розмовляють лише люди з вадами мови та слуху – інваліди. Розмовляти так не зовсім зручно.
Я пропоную стати командою розумних і кмітливих рятувальників, і звільнити Голосних чоловічків від Звукоїда.
Діти працюють по карті – схемі, на «моніторі комп’ютера».
За допомогою Сніжинки діти проходять шлях.кожен рятувальник отримує за правільну відповідь предметні картинки з зображенням знарядь рятувальників.
Мотивація: «Той, хто отримає найбільшу кількість знаряддя, той першим дістанеться до замка Звукоїда, буде найкращим рятувальником».
Ти, сніжинко, нас веди
Дорогу визволення покажи.
Перший пункт на моніторі – «Пазли».
Діти, якщо ми хочемо про когось, або про щось розповісти, що потрібно скласти?
Скільки слів може бути у реченні?
Діти придумують речення за сюжетною картинкою на «Пазлі» про Голосного.
Аналіз речень. Складання схеми речення. Робота зі схемами речень.
Ти, сніжинко, нас веди
Дорогу визволення покажи.
Другий пункт на моніторі – «Три кути».
На столах у дітей трикутники з зображення предметів в кожному куточку. Завдання: придумай ознаку до кожного предмета.
Сніжинка літала і про слова нам сповіщала.
Фізкультхвилинка з дидактичним навантаженням «Поділ слів на склади»(карабін, ствол, сокира, лопата, пояс, відро, кий, драбина, канат, рукав).
Ти, сніжинко, нас веди
Почути відлуння допоможи.
Третій пункт на моніторі – «Комп’ютерна мишка ». У дітей на столах дві «комп’ютерні мишки» - одна з м’якою поверхнею, друга – з твердою. Вихователь називає м’який або твердий звук, а діти повторюють звук і натискають на мишку з відповідною поверхнею.
Четвертий пункт на моніторі – «Ліс Звукоїда та охоронець Лис».
Діти, де знаходиться замок злого Звукоїда? Щоб подолати цей ліс давайте зробимо звуковий аналіз слова «ліс». Діти виконують звуковий аналіз.
Хто охороняє замок? Діти виконують звуковий аналіз слова «лис».
Порівняння схем цих слів. Чим вони відрізняються?
Підсумок заняття: ось рятівники ми подолали всі перешкоди і добралися до замка Звукоїда. Ви всі були сьогодні розумними, сміливими рятівниками. Порахуйте фішки – знаряддя і дізнаємось, хто із вас був найвідважнішим.
Вправа «Дерево самооцінювання».
У кого найбільша кількість виставляють знаряддя на вершину замка, у кого менше – на середину, у кого найменше на низ замка.
Ось ми і врятували Голосного чоловічка.
Із замка з’являється Голосний чоловічок і вручає шоколадні медалі дітям.
Якщо старші дошкільнята самі навчилися складати казки, то найменші ще просто граються : діти стають казковими героями, а персонажі у їхніх руках допомагають краще передати думки і почуття. Взявши до рук іграшки діти вже переходять у світ фантазії. Вони не просто повторюють слова дійових осіб, а й приносять у сюжет елемент власної уяви. У цьому їм допомагають вихователі.
В дошкільному закладі пропагує впровадження ідей Василя Олександровича вихователь Яременко Г. В. Її досвід роботи «Розвиток зв'язної мови у дітей при навчанні розповідання та складання казок» є цінним для тих педагогів, які прагнуть виховувати дітей справжніми людьми, здатними творити добро і красу на рідній землі .
3. «Використання літературної спадщини В. О. Сухомлинського у розвитку зв’язного мовлення дітей та формуванні навиків складання казок старшими дошкільниками».
Заняття з мовленнєвого розвитку з дітьми старшої груп.
Мета заняття: Розвивати зв’язне мовлення дітей, мислення, навики розповідного, пояснювального та діалогічного мовлення; творчу ініціативу дітей. Спонукати будувати казкові розповіді. Збагачувати словниковий запас образними зворотами, порівняннями, розвивати вмінні аналізувати добір дієслів .
Закріпити та збагатити знання дітей про нашого земляка, заслуженого вчителя В. О. Сухомлинського, продовжити вчити дітей складати казки , використовуючи літературну спадщину В. Сухомлинського.
Матеріал: рухомий куб для демонстрації ілюстрацій, казки «Пташина горобина», «Як їжачок готувався до зими», «Чому опадає листя» та ілюстрації до них, дитячі малюнки, фотографії уроків «Школи дід голубим небом» В. Сухомлинського, скринька з предметами: листок, комаха, гриб, горобина.
Хід заняття:
- Бесіда про В. Сухомлинського.
- Хто зображений на портреті? Розкажіть про В. Сухомлинського. Де він жив? Ким працював?
В. Сухомлинський дуже любив дітей і писав для них багато казок і оповідань про природу. Ми читали та переказували їх. Назвіть казки, які ви запам’ятали, які вам сподобалися.
2. Робота з ілюстраціями до казок розташованих на демонстраційному кубі.
- До якої казки ця ілюстрація? «Пташина комора»
- Чому птахи прилітають до горобини лише взимку?
Казка «чому опадає листя з дерев».
- До якої казки ця ілюстрація? На якому дереві найдовше листя не жовті? Чому за одну ніч може опасти листя з дерев?
- А ось казка «Як пробудилася зелена травичка»
- Що захищає траву від зимових морозів!
- Як люди захищають квіти на клумбах, троянди, виноград, як зберігають овочі взимку, щоб не померзли?
- До якої казки ця ілюстрація? «Як їжачок до зими готувався».
- Хто головний герой цієї казки ?
- Чому їжачок утепляв нірку листям, робив запаси грибів?
В. Сухомлинський започаткував з дітьми незвичайну школу, яка називалася «Школа під голубим небом». Діти разом з педагогом в цій школі спостерігали, обговорювали побачене , складали казки, вчилися бачити красу в оточуючому нас світі.
Ми теж вчилися в такій школі під час екскурсій, прогулянок. Зібране листя ми засушили, ще ми придумували незвичайні , гарні слова про побачене у природі і складали їх у «Словесну скриньку». Давайте заглянемо в неї.
Гра «Словесна скринька».
Вихователь показує горобину. Діти, це – гордовита горобина.
Давайте пограємо в гру «Скажи красиво».
- Які ягоди у горобини ? Ягоди червоні, мов жар. А що ще буває червоне?
- Яка ялинка? Ялинка пухнаста, мов хутро. А що ще буває пухнастим?
- Сніг який? Сніг білий , мов молоко. Що ще буває біле?
- Діти, а це – подорожуючий листочок. Давайте пограємо в гру «Що робить листочок?» Діти у кожного з вас на столі листочок, притуліть його до вуха і послухайте , що він вміє робити, він вам розповість.(шепоче, гомонить, співає, шелестить)
- А тепер підніміть його вгору і опустіть на стіл. Що він робить?(кружляє, танцює, подорожує)
- Діти, це чорний жук-мрійник. Складіть поширені речення про цього жука.
- Діти, а це – казковий гриб. Діти, чим відрізняється казка від оповідання?
- Як ви гадаєте, чому гриб казковий. Він уміє розмовляти, подорожувати, перевтілюватися в інших…
- Діти, пригадайте в «Школі під голубим небом» ми вчилися складати казки, спостерігали за обертами природи, побачити щось цікаве і незвичайне. Але тільки в казці може ожити і розмовляти хмара, дощ, вітер, дерева, квіти, звірі. - Пригадайте вірш, який ми склали, коли спостерігали за грибами в лісочку. Діти промовляють слова вірша та показують рухами.
- Фізкультхвалинка:
У лісі стоять дуби
Між дубів ростуть гриби
Поруч них грибочки – їх сини і дочки.
Ці гриби чудові
Мають шапки кольорові
Після дощу виростають
З людьми у хованки грають
А ми лісочком йшли
Грибочки знайшли
З ними поговорили
І далі пішли.
- – Діти, сьогодні ви будете справжніми казкарями і складете свої казки за допомогою малюнків , які ви малювали після спостережень у природі.
Всі ваші казки я запишу і разом з вашими малюнками створимо книгу казок та оповідань, яку подаруємо дітям молодшої групи на День Святого Миколая.
Діти складають казки, переказують їх біля дошки.
- - Діти, ви сьогодні були справжніми казкарями, розумними, кмітливими і за це ви отримуєте сюрприз, відкрийте конверти.
В конвертах діти отримують фотографії .
Наше заняття закінчено.
Підбиття підсумків роботи.
Через усі сфери духовного життя дитини – мовлення, продуктивну діяльність, творчість, морально-естетичні взаємини повинна проходила думка: «Красу треба цінувати, берегти». Цю істину допоможе зрозуміти природне оточення, вихователі показують малюкам як радіти глибині синього неба, багряному заходу сонця, милуватись журавлиним ключем, дослухатися до музики лісу і любити музику, створену людьми.
Які слова ми зможемо положити до словесної скриньки сьогодні з теми нашого майстер-класу:
Мовна особистість педагога,
„ читати книгу природи”,
„ запитання-вузлики знань”,
„ думати про свої думки, думати про незрозуміле”,
„ розум дитини – у кінчиках її пальців”,
„ казковий період розумового виховання”,
„ мандрівки до джерел мислення і мови”,
«скринька незрозумілих слів»,
„ казка – дитинство думки”,
«школа радості».
Список використаної літератури:
- Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. Постанова КМУ № 462 від 20.04.11 року.
http:osvita.ua legislationSer_osv17911
2. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям В.О. Сухомлинський Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 3. – К. : Рад. школа, 1977. – С. 7-279.
3. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві В.О. Сухомлинський Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 2. К. : Рад. школа, 1976. – С. 419-654.
4. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа В.О. Сухомлинський Вибр.твори: В 5-ти т. – Т. 4. К. : Рад. школа, 1976. – С. 7-390.
5. Закон України «Про дошкільну освіту» Урядовий кур’єр. – 2001. – 8 серпня. - С. 3-8.
6. Тарапака Н.В. Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на проблему емоційно-ціннісного розвитку дітей переддошкільного віку Н.В.Тарапака Кіровоград, 2012 – С. 67-82.
7. Ж «Дошкільне виховання» № 11 2012 р