Поради
Психологічні поради батькам: як правильно хвалити дітей
Усі ми прагнемо підтримати свою дитину, похвалити її за досягнення, відзначити успіхи. Але як це зробити правильно, щоб не викликати залежність від похвал, а дійсно вселити віру у свої сили та заохотити на нові звершення?
Зібрали з цього приводу кілька дієвих порад.
1. Будьте щирими
Кажіть не тільки «молодець», а й фокусуйте увагу на тому, що саме дитині вдалося.
Замість: Молодець! Красиво.
Краще сказати: Як ти чудово це намалював. Дерева немов справжні!
2. Уникайте «але»
Хвалячи дитину, не знецінюйте її досягнення.
Замість: Ти такий молодець, зібрав іграшки, але міг би й швидше.
Краще сказати: Вау, ти зібрав іграшки зі швидкістю супергероя! Ще б на кілька секунд швидше, і був би світовий рекорд.
3. Оцінюйте не лише результат, а й зусилля дитини
Так дитина вчиться цінувати свою роботу й зусилля. Наприклад, коли дитина отримала 12 балів за реферат:
Замість: Ти у нас геній!
Краще сказати: Ти так старанно готувався й знайшов багато цікавих фактів. Чи складно тобі було виступати перед аудиторією?
4. Не порівнюйте з іншими
Не варто порівнювати дитину з кимось, навіть якщо прагнете сказати, що вона найкраща.
Замість: Ти найкраще за всіх пишеш твори!
Краще сказати: Ти так точно підібрав слова, що усе написане немов чується і ввижається насправді! Так пишуть справжні письменники.
5. Не давайте оцінку дитині
Звертайте увагу і оцінюйте її вчинки.
Замість: Хороший хлопчик, прибрав за собою посуд.
Краще сказати: Дай пʼять! Ти сам прибрав посуд. Чудово впорався, усі тарілки – цілі. Пишаюсь тобою.
Памʼятайте: підтримка стає внутрішньою силою, а похвала має лише тимчасовий «допінговий» ефект, тож викликає залежність.
Більше порад про психологічну підтримку дітей читайте у довіднику «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам» за посиланням: http://surl.li/lyoka
Про психологічну допомогу дітям та як отримати безоплатні послуги під час війни читайте на сайті МОЗ за посиланням: http://surl.li/niwgi
Джерело: https://moz.gov.ua/uk/psihologichni-poradi-batkam-jak-pravilno-hvaliti-ditej
«Білі плями сімейного виховання»
«Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти — це наша старість.
Правильне виховання — це наша щаслива старість, поганее виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною», — писав А.С.Макаренко в «Книзі для батьків». Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, яких припускаються батьки.
Типові «білі плями» сімейного виховання:
1. Низька згуртованість і значна розбіжність членів сім'ї у питаннях виховання. Внаслідок різних виховних підходів членів сім'ї виховання дитини стає суперечливим, непослідовним, неадекватним.
2. Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини. Гіперпротекція (гіперопіка) — надмірне опікування дитиною, придушення її самостійності та ініціативи, прийняття за неї рішень. Внаслідок надмірної опіки дитина непривчається до самостійності, в неї не формується почуття відповідальності.
3.Гіпопротекція (гіпоопіка) — дорослі члени сім'ї недостатньою мірою опікуються дитиною та контролюють її.
4. Емоційне відчуження — психологічна депривація дитини.
5. Виховання в культі хвороби — це ситуація, за якої навіть незначна хвороба дитини дає їй особливі права, ставить її в центр уваги сім'ї. За такої виховної позиції у дитини культивується егоцентризм.
6. Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитині, яка постійно не слухається, говорять, що вона «не виправдала надії», «доводить батьків до серцевих нападів», тобто самостійність дитини сковується постійним побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.
7. Авторитет батьків, побудований на хибному підґрунті.
Поради батькам
Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому?
Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!
Порада 1. Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисалати мене, колиши й онуку».
Порада 2. Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З. Будьте в міру вимогливими:
- виправляйте;
- реагуйте на недоліки;
- хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».
Порада 4. Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають у їдливі насмішки на кшталт:
- Прибери ліктізі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
- Не плямкай!
- Як ти їси, дивитись гидко!
- А хтоза тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».
Порада 5. Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
- Коли батькокаже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6. Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена сааме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя.
Порада 7. Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».
Порада 8. Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
У своєму «Повчанні…» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, щотільки постійними тренуваннями можнарозвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте.
